м. Трускавець вул. Бориславська, 2А
066 209 5246
Пн – Сб з 08:00 до 20:00
Консультація

Запаморочення і шийний відділ хребта: який зв’язок і чому це не міф

Січ 30, 2026 | Вертебрологія

Запаморочення — один із найчастіших симптомів, з яким пацієнти звертаються до лікарів різних спеціальностей. Його пов’язують із серцем, судинами, тиском, внутрішнім вухом, нервовою системою. Але дуже часто джерело проблеми знаходиться саме в шийному відділі хребта, і цей факт досі недооцінюється.

Шийний відділ — найрухоміша і водночас найвразливіша частина хребта. Через нього проходять судини, що живлять головний мозок, нервові структури, які відповідають за рівновагу, зір, координацію та орієнтацію в просторі. Навіть незначні порушення в цій зоні можуть викликати системне або несистемне запаморочення, відчуття нестійкості, «пливучої» голови, туману в очах.

Давайте розглянемо детально:

  • як саме шийний відділ може спричиняти запаморочення;

  • які механізми лежать в основі цього зв’язку;

  • при яких захворюваннях шийного відділу виникає запаморочення;

  • як відрізнити «шийне» запаморочення від інших причин;

  • сучасні методи діагностики та лікування.

Що таке запаморочення: коротко про головне

Під терміном «запаморочення» пацієнти можуть описувати різні відчуття:

  • ілюзію обертання навколишніх предметів;

  • відчуття хиткості, нестійкості;

  • «ватну» або «порожню» голову;

  • потемніння в очах;

  • відчуття, ніби тіло «падає» або «відключається».

З медичної точки зору важливо розрізняти:

  • істинне (вестибулярне) запаморочення;

  • псевдозапаморочення (нестійкість, переднепритомний стан).

При патології шийного відділу найчастіше виникає комбінований варіант, де поєднуються судинні, м’язові та нейрорефлекторні механізми.

Чому саме шийний відділ може викликати запаморочення

Шийний відділ хребта має унікальні анатомічні особливості:

  1. Хребтові артерії
    Вони проходять у каналі, утвореному поперечними відростками шийних хребців, і забезпечують кровопостачання:

  • стовбура мозку;

  • мозочка;

  • внутрішнього вуха;

  • центрів рівноваги.

  1. Велика кількість рецепторів
    М’язи, зв’язки та суглоби шиї містять велику кількість пропріорецепторів, які передають інформацію про положення голови в просторі.

  2. Тісний зв’язок із вестибулярною системою
    Порушення сигналів із шиї може викликати конфлікт між зоровою, вестибулярною та пропріоцептивною інформацією.

Саме тому будь-які структурні або функціональні зміни в цій зоні можуть провокувати запаморочення.

Основні механізми розвитку запаморочення при патології шиї

1. Судинний механізм

Один із найважливіших і найнебезпечніших.

При:

  • остеохондрозі;

  • протрузіях і грижах;

  • нестабільності хребців;

  • остеофітах

може виникати механічне або рефлекторне здавлення хребтових артерій.

Це призводить до:

  • зменшення притоку крові до мозочка;

  • гіпоксії вестибулярних центрів;

  • епізодів запаморочення, особливо при поворотах голови.

2. М’язово-тонічний механізм

Хронічний спазм м’язів шиї:

  • погіршує венозний відтік;

  • порушує мікроциркуляцію;

  • викликає перевантаження рецепторів.

Результат — відчуття нестійкості, «пливучої» голови, тиску в потилиці.

3. Рефлекторно-неврологічний механізм

Порушення рухливості міжхребцевих суглобів викликає патологічні імпульси, які:

  • спотворюють сигнали про положення голови;

  • дезорієнтують вестибулярну систему.

Це може спричиняти запаморочення без чіткої системності, особливо при зміні положення тіла.

4. Вегетативний механізм

Шийний відділ тісно пов’язаний із симпатичною нервовою системою.

Тому при його патології часто виникають:

  • серцебиття;

  • пітливість;

  • нудота;

  • відчуття тривоги разом із запамороченням.

Захворювання шийного відділу, які найчастіше викликають запаморочення

Шийний остеохондроз

Найпоширеніша причина.
Запаморочення часто:

  • виникає вранці;

  • посилюється при поворотах голови;

  • супроводжується болем у шиї та потилиці.

Протрузії та грижі міжхребцевих дисків

Навіть невеликі протрузії можуть:

  • порушувати кровотік;

  • викликати рефлекторний спазм судин.

Нестабільність шийних хребців

Характерно:

  • «хрускіт» у шиї;

  • запаморочення при різких рухах;

  • відчуття нестійкості.

Спондильоз і остеофіти

Кісткові розростання можуть:

  • механічно впливати на судини;

  • подразнювати нервові структури.

Міофасціальний синдром шиї

Поширений у людей з:

  • сидячою роботою;

  • хронічним стресом;

  • неправильним положенням голови.

Як відрізнити «шийне» запаморочення від інших причин

Запаморочення, пов’язане з шийним відділом, має характерні ознаки:

  • посилюється при поворотах або нахилах голови;

  • супроводжується болем або напругою в шиї;

  • часто поєднується з головним болем у потилиці;

  • зменшується після мануального або фізіотерапевтичного впливу.

Водночас воно рідко супроводжується різким зниженням слуху, що характерно для ураження внутрішнього вуха.

Діагностика: що потрібно обстежити

Комплексний підхід є ключовим.

Основні методи:

Важливо: без обстеження шийного відділу причину запаморочення часто не знаходять роками.

Сучасні методи лікування

Лікування повинно бути не симптоматичним, а спрямованим на причину.

1. Вертебрологічна корекція

  • відновлення рухливості;

  • зменшення м’язового спазму;

  • стабілізація сегментів.

2. Фізіотерапія

  • лазеротерапія;

  • магнітотерапія;

  • електростимуляція.

3. Лікувальний масаж

Покращує кровообіг і венозний відтік.

4. Лікувальна фізкультура

Формує правильний м’язовий корсет.

5. Корекція способу життя

  • правильна постава;

  • робоче місце;

  • ортопедична подушка.

Чому таблетки не вирішують проблему

Препарати від запаморочення:

  • лише тимчасово знімають симптом;

  • не усувають компресію судин або спазм м’язів.

Без роботи з шийним відділом симптом повертається.

Профілактика запаморочення, пов’язаного з шиєю

Висновок

Запаморочення і шийний відділ хребта мають прямий і доведений зв’язок.
Ігнорування стану шиї часто призводить до хронічних симптомів, які роками лікують безрезультатно.

Комплексна діагностика і правильне лікування шийного відділу дозволяють:

  • усунути запаморочення;

  • покращити якість життя;

  • запобігти судинним ускладненням.