Види невритів
Класифікація невритів ґрунтується на місці ураження, типі ураженого нерва, характері перебігу та структурі, яка постраждала. У сучасній медицині важливим є також розділення на аксональні та демієлінізуючі форми невритів, які розглядають у контексті глибини пошкодження нерва.
Периферичний неврит
Цей тип ураження зачіпає периферичні нерви, які передають сигнали від центральної нервової системи до кінцівок. Характеризується:
- М’язовою слабкістю.
- Порушенням чутливості в руках і ногах.
- Поступовим зниженням моторної активності.
Причинами можуть бути травми, інфекції або токсичні впливи.
Черепно-мозковий неврит
Уражаються нерви, що виходять із черепа. Найпоширеніші варіанти:
- Неврит лицевого нерва. Виникає внаслідок переохолодження чи вірусної інфекції, спричиняючи асиметрію обличчя.
- Неврит слухового нерва. Проявляється зниженням слуху, шумом у вухах.
- Зоровий неврит. Спричиняє раптове погіршення зору чи навіть тимчасову сліпоту.
Спинномозковий неврит
Рідкісний вид, який вражає нервові корінці спинного мозку. Ураження нервових корінців спинного мозку, що може спричинити сильний біль у зоні іннервації, обмеження рухів і навіть параліч кінцівок.
Міжреберний неврит
Цей вид невриту є дуже болісним і часто стає причиною госпіталізації пацієнтів. Болісність в зоні ребер може поширюватися на спину, живіт або плече.
Чим небезпечний?
Відсутність лікування може призводити до хронічних болів і серйозних проблем із рухом ураженої частини грудної клітки.
Лікування включає анальгетики, протизапальні препарати, фізіотерапію та масаж. Важливо виключити патології серця, легенів чи шлунка, які можуть імітувати міжреберний неврит.
Аксональний та демієлінізуючий неврит
Ці два типи класифікації базуються на тому, яка саме частина нерва уражена: осьовий циліндр нерва (аксон) чи його ізолююча оболонка (мієлін).
Аксональний неврит
При цьому типі невриту основне ураження припадає на аксон — центральну частину нервового волокна, яка відповідає за передачу сигналів. Це серйозний тип пошкодження, який може виникати через:
- Глибокі травми.
- Отруєння важкими металами або іншими токсинами.
- Тривалий дефіцит вітамінів групи B.
Симптоми:
- Сильне зниження м’язової сили аж до паралічу.
- Відсутність глибоких рефлексів.
- Виражені порушення чутливості (оніміння, поколювання).
Лікування аксонального невриту вимагає тривалої реабілітації, оскільки аксональні структури відновлюються дуже повільно.
Демієлінізуючий неврит
При цьому виді ураження руйнується мієлінова оболонка, яка оточує аксон і відповідає за швидкість передачі нервових імпульсів. Демієлінізація зазвичай викликається аутоімунними порушеннями або інфекційними агентами.
Причини:
- Розсіяний склероз.
- Інфекційні захворювання, такі як дифтерія.
- Генетичні розлади мієліну.
Симптоми:
- Раптове порушення моторних функцій (наприклад, слабкість в кінцівках).
- Сповільнення реакції нервової системи.
- Біль та поколювання вздовж нервових шляхів.
Демієлінізуючий неврит зазвичай має більш сприятливий прогноз, ніж аксональний, оскільки мієлінова оболонка здатна відновлюватися швидше.
Як розрізнити аксональний та демієлінізуючий неврит?
Для точної діагностики обох форм невриту застосовують спеціальні інструментальні методи:
- Електронейроміографія (ЕНМГ):
Цей метод дозволяє виміряти швидкість передачі імпульсів по нерву. При аксональних невритах сповільнення може бути незначним, тоді як при демієлінізуючих формах швидкість значно зменшується. - Магнітно-резонансна томографія (МРТ):
Дозволяє візуалізувати структуру нервів і виявити зони ураження мієлінової оболонки або аксонів. - Лабораторні дослідження:
Виявляють запальні маркери, інфекційні агенти чи дефіцит вітамінів.
Чому важливо знати тип невриту?
Аксональний та демієлінізуючий неврити потребують різних підходів до лікування. Наприклад, у випадку демієлінізуючого невриту основний акцент робиться на зупинці аутоімунного процесу та стимуляції регенерації мієліну. Для цього використовуються імуномодулюючі препарати.
Натомість при аксональних формах важливішим є відновлення харчування нервової тканини, поліпшення кровообігу і тривала фізична реабілітація.
Знання про ці два типи дозволяє лікарям розробити точну схему лікування, яка значно підвищує шанси пацієнта на одужання.
Реабілітація після невриту
Реабілітація є важливим етапом лікування, оскільки навіть після усунення основного запалення нервові тканини потребують часу для повного відновлення. Процес відновлення може тривати кілька тижнів чи навіть місяців, залежно від ступеня ураження.
Мета реабілітації:
- Відновлення чутливості уражених ділянок.
- Зменшення ризику повторного ураження нерва.
- Поліпшення рухових функцій.
Основні методи реабілітації:
- Масаж і мануальна терапія
Професійний масаж покращує кровообіг і допомагає відновити тонус м’язів. Особливо ефективно це при хронічних невритах або після травм. - Психологічна підтримка
Неврити, особливо хронічні, можуть викликати депресію та тривогу через тривалий біль. Тому пацієнтам рекомендується працювати з психологом або приєднуватися до груп підтримки. - Дієта
Раціон повинен бути збагачений продуктами, багатими на вітаміни B (яловичина, яйця, горіхи), омега-3 жирні кислоти (риба, лляне насіння) та антиоксиданти (овочі, ягоди). Це сприяє регенерації нервових тканин.
Джерело: https://old.pecherskykh-clinic.com.ua/nevryt
Автор: Володимир Печерських