Хронічний біль у спині, шиї або попереку — одна з найпоширеніших причин звернення до лікаря. Більшість пацієнтів роками лікують «остеохондроз», «протрузії» або «радикуліт», проходять курси масажу, фізіотерапії, приймають знеболювальні, але результат або короткочасний, або відсутній зовсім. У таких випадках справжня причина болю часто залишається непоміченою. Однією з таких недооцінених, але дуже поширених причин є синдром фасеткових суглобів.
Фасетковий синдром — це стан, при якому джерелом болю стають дрібні міжхребцеві суглоби, що забезпечують стабільність і рухливість хребта. Через особливості будови та іннервації ці суглоби здатні викликати виражений і тривалий больовий синдром, який маскується під інші захворювання хребта.
Що таке фасеткові суглоби
Фасеткові суглоби (дуговідросткові суглоби) — це парні суглоби, які з’єднують між собою дуги сусідніх хребців. Вони розташовані ззаду хребта і разом із міжхребцевими дисками формують стабільну, але рухливу конструкцію.
Основні функції фасеткових суглобів:
-
контроль і обмеження рухів хребта;
-
стабілізація хребетного сегмента;
-
розподіл навантаження під час руху;
-
захист міжхребцевих дисків від перевантаження.
Кожен рух — нахил, поворот, розгинання — супроводжується роботою фасеткових суглобів. Саме тому при їх ураженні біль часто виникає під час руху або після тривалого статичного навантаження.
Що таке синдром фасеткових суглобів
Синдром фасеткових суглобів — це комплекс симптомів, що виникає внаслідок дегенеративних, запальних або механічних змін у фасеткових суглобах.
Це не окрема хвороба, а клінічний синдром, який може розвиватися:
-
самостійно;
-
на фоні остеохондрозу;
-
після травм;
-
у поєднанні з протрузіями та грижами дисків.
За різними даними, фасетковий синдром є причиною:
-
до 30–40 % хронічного болю в попереку;
-
до 50 % хронічного болю в шиї.
Чому фасетковий синдром часто не діагностують
Є кілька причин, чому фасеткові суглоби залишаються «невидимими» у стандартній діагностиці:
-
Неспецифічні симптоми
Біль часто схожий на м’язовий або «радикулітний». -
Зосередження лише на дисках
МРТ часто описує протрузії, які не завжди є джерелом болю. -
Недооцінка ролі дрібних суглобів
Багато пацієнтів і навіть лікарів вважають, що головна проблема — це грижі. -
Відсутність цільових функціональних тестів
Без клінічної оцінки рухів діагноз легко пропустити.
Причини розвитку фасеткового синдрому
1. Вікові дегенеративні зміни
З роками хрящ у суглобах зношується, капсула втрачає еластичність, з’являється мікрозапалення.
2. Порушення біомеханіки хребта
-
сколіоз;
-
гіперлордоз або гіпокіфоз;
-
неправильна постава.
3. Надмірні навантаження
-
важка фізична робота;
-
професійний спорт;
-
різкі повороти і скручування.
4. Малорухливий спосіб життя
Тривале сидіння призводить до перевантаження задніх структур хребта.
5. Травми
Навіть стара травма може запустити хронічні зміни у фасеткових суглобах.
Основні симптоми фасеткового синдрому
Локалізація болю
-
шия;
-
міжлопаткова зона;
-
поперек;
-
крижова ділянка.
Характер болю
-
тупий, ниючий;
-
посилюється при розгинанні;
-
зменшується у положенні сидячи або при легкому нахилі вперед.
Типові ознаки:
-
ранкова скутість;
-
біль після тривалого стояння;
-
обмеження рухів;
-
локальна болючість при натисканні.
На відміну від корінцевого болю, фасетковий біль рідко віддає нижче коліна або ліктя і не супроводжується вираженим онімінням.
Фасетковий синдром у різних відділах хребта
Шийний відділ
-
головний біль;
-
біль у шиї та плечах;
-
запаморочення;
-
обмеження поворотів голови.
Грудний відділ
-
відчуття «стиснення»;
-
імітація серцевого болю.
Поперековий відділ
-
посилення при стоянні;
-
полегшення у положенні сидячи.
Діагностика фасеткового синдрому
Клінічний огляд
-
аналіз постави;
-
оцінка рухливості;
-
функціональні тести з розгинанням і ротацією.
Інструментальні методи
-
МРТ (оцінка стану суглобів);
-
КТ (деталізація кісткових структур);
-
рентген із функціональними пробами.
Діагностичні блокади
Золотий стандарт діагностики — місцева анестезія фасеткового суглоба. Якщо біль зникає — діагноз підтверджується.
Лікування фасеткового синдрому
Консервативне лікування
Медикаментозна терапія
-
протизапальні препарати;
-
міорелаксанти;
-
хондропротектори (за показами).
Фізіотерапія
-
електротерапія;
-
ультразвук;
-
лазеротерапія;
-
магнітотерапія.
Лікувальна фізкультура
-
стабілізаційні вправи;
-
тренування глибоких м’язів;
-
корекція рухових стереотипів.
Мануальна терапія
Проводиться обережно, після точної діагностики.
Інтервенційні методи
-
фасеткові блокади;
-
радіочастотна денервація;
-
ін’єкції кортикостероїдів.
Ці методи дозволяють усунути біль на тривалий період і створити умови для відновлення.
Чому лікування без діагностики не працює
Без розуміння, що саме фасеткові суглоби є джерелом болю:
-
масаж дає лише тимчасовий ефект;
-
вправи можуть погіршити стан;
-
знеболювальні не вирішують проблему.
Саме тому важливо лікувати не МРТ-знахідки, а пацієнта.
Профілактика фасеткового синдрому
-
правильна постава;
-
ергономічне робоче місце;
-
регулярна фізична активність;
-
контроль маси тіла;
-
індивідуальні ортопедичні рішення;
-
своєчасне звернення до спеціаліста.
Висновок
Синдром фасеткових суглобів — це поширена, але часто недіагностована причина хронічного болю у спині та шиї. Розуміння ролі фасеткових суглобів дозволяє не лише зняти біль, а й усунути його першопричину. Сучасний підхід до діагностики та лікування дає можливість повернути пацієнту рухливість, якість життя і впевненість у власному тілі.
