Пронос (діарея) зазвичай асоціюється з кишковими інфекціями, харчовими отруєннями або «шлунковим грипом». Однак у клінічній практиці лікарі все частіше стикаються з пацієнтами, у яких часті або хронічні проноси виникають без будь-яких ознак інфекції. Аналізи калу — чисті, температура тіла — нормальна, антибіотики не допомагають, але симптоми зберігаються тижнями, місяцями або навіть роками.
Неінфекційна діарея — це не окреме захворювання, а симптом, за яким може ховатися широкий спектр функціональних, запальних, ендокринних, метаболічних або психосоматичних порушень. Часто такі стани довго залишаються недіагностованими, оскільки пацієнти або звикають до симптомів, або лікуються самостійно.
У цій статті детально розглянемо:
-
що вважається частим проносом без інфекції;
-
які механізми лежать в основі цього стану;
-
основні групи причин;
-
симптоми, які допомагають орієнтуватися в діагнозі;
-
сучасні підходи до обстеження.
Що вважається частими проносами
З медичної точки зору діареєю вважають:
-
випорожнення понад 3 рази на добу;
-
зміну консистенції калу на рідку або кашкоподібну;
-
збільшення об’єму випорожнень.
За тривалістю діарею поділяють на:
-
гостру — до 14 днів;
-
затяжну — 2–4 тижні;
-
хронічну — понад 4 тижні.
У межах цієї статті мова йде переважно про хронічні або повторювані проноси, при яких інфекційна причина лабораторно не підтверджується.
Основні механізми неінфекційної діареї
Щоб зрозуміти причини, важливо розуміти механізми, через які виникає пронос:
1. Осмотичний механізм
Виникає, коли в просвіті кишківника накопичуються речовини, що «тягнуть» на себе воду. Це характерно для:
-
непереносимості лактози;
-
порушень всмоктування вуглеводів;
-
вживання цукрозамінників.
2. Секреторний механізм
Кишківник активно виділяє воду та електроліти незалежно від прийому їжі. Часто пов’язаний з:
-
гормональними порушеннями;
-
жовчними кислотами;
-
деякими лікарськими препаратами.
3. Моторний механізм
Прискорене проходження їжі через кишківник, при якому не встигає відбутися всмоктування води. Типово для:
-
гіпертиреозу;
-
стресових станів.
4. Запальний механізм
Пошкодження слизової оболонки кишківника, що порушує її функцію. Характерний для:
-
аутоімунних процесів;
-
медикаментозного ураження.
Функціональні причини
Синдром подразненого кишківника з діареєю (СПК-Д)
Одна з найпоширеніших причин неінфекційних проносів. Основні ознаки:
-
часті випорожнення без патологічних домішок;
-
зв’язок симптомів зі стресом;
-
полегшення після дефекації;
-
відсутність змін в аналізах.
СПК — це порушення регуляції кишківника, а не органічна хвороба. Велику роль відіграють нервова система та вісь «мозок–кишківник».
Харчові непереносимості та мальабсорбція
Лактозна недостатність
Недостатність ферменту лактази призводить до:
-
водянистих проносів;
-
здуття;
-
бурчання;
-
болю після вживання молочних продуктів.
Пронос має осмотичний характер і зникає при виключенні лактози.
Непереносимість фруктози та сорбіту
Часто недооцінена причина, особливо у людей, які вживають:
-
багато фруктів;
-
соки;
-
жувальні гумки;
-
дієтичні продукти.
Хронічні запальні захворювання кишківника
Мікроскопічний коліт
Одна з частих причин водянистої діареї без крові, особливо у людей старшого віку. При стандартній колоноскопії слизова виглядає нормально, а діагноз встановлюється лише після біопсії.
Неспецифічні запальні процеси
Навіть без класичної картини можуть проявлятися:
-
частими позивами;
-
нічними проносами;
-
слабкістю;
-
зниженням ваги.
Порушення жовчовиділення
Діарея, пов’язана з жовчними кислотами
Після:
-
видалення жовчного міхура;
-
резекції тонкої кишки;
-
функціональних порушень жовчовиділення
жовчні кислоти можуть надмірно потрапляти в товсту кишку, стимулюючи секрецію води.
Ознаки:
-
водянистий пронос;
-
посилення після жирної їжі;
-
відсутність інфекції.
Ендокринні причини
Гіпертиреоз
Надлишок гормонів щитоподібної залози прискорює перистальтику кишківника. Часті супутні симптоми:
-
схуднення;
-
пітливість;
-
серцебиття;
-
тремор.
Цукровий діабет
Автономна нейропатія може порушувати регуляцію кишківника, викликаючи чергування діареї та запорів.
Лікарська діарея
Часті проноси можуть бути побічним ефектом:
-
антибіотиків (навіть без інфекції);
-
магнію;
-
проносних;
-
НПЗП;
-
антидепресантів;
-
препаратів для зниження кислотності шлунка.
Психоемоційні фактори
Хронічний стрес, тривога, депресія:
-
змінюють моторику кишківника;
-
підвищують чутливість слизової;
-
впливають на мікробіоту.
Такі проноси часто виникають:
-
вранці;
-
перед важливими подіями;
-
у ситуаціях напруження.
Порушення мікробіоти
Навіть без інфекції дисбаланс кишкової флори може спричиняти:
-
нестійкий стілець;
-
метеоризм;
-
відчуття неповного випорожнення.
Коли потрібно обов’язково звернутися до лікаря
Тривожні симптоми:
-
нічні проноси;
-
кров у калі;
-
немотивоване схуднення;
-
анемія;
-
лихоманка;
-
біль, що не минає.
Підходи до діагностики
Обстеження може включати:
-
аналізи калу (копрограма, кальпротектин);
-
гормони щитоподібної залози;
-
тести на харчові непереносимості;
-
ендоскопічні методи з біопсією.
Висновок
Часті проноси без інфекції — це сигнал порушення роботи кишківника, а не «дрібна проблема». У більшості випадків причина є функціональною або метаболічною, але без правильної діагностики симптоми можуть зберігатися роками, погіршуючи якість життя.
Системний підхід, уважний аналіз симптомів і індивідуальне обстеження дозволяють у більшості випадків знайти причину та підібрати ефективне лікування.
