Бронхіт у дітей

Бронхіт — це запалення слизової оболонки бронхів, дихальних шляхів, що проводять повітря від трахеї до легень. Бронхіальне дерево нагадує перевернуте дерево: від трахеї відходять два головні бронхи (правий і лівий), які потім розгалужуються на більш дрібні бронхи та бронхіоли. У здоровому стані слизова оболонка бронхів виробляє невелику кількість слизу, який захищає дихальні шляхи від пилу, бактерій та інших чужорідних частинок.

Коли в бронхи потрапляють віруси, бактерії або подразники, слизова оболонка запалюється. Внаслідок запалення вона набрякає, звужуючи просвіт бронхів, а залози починають виробляти набагато більше слизу. Цей слиз стає густішим та в’язкішим, що ускладнює його відкашлювання. Організм намагається очистити дихальні шляхи за допомогою кашлю — це природний захисний механізм, але в разі бронхіту кашель стає нав’язливим і виснажливим.

У дітей бронхіт має свої особливості. По-перше, діаметр бронхів у малюків значно менший, ніж у дорослих, тому навіть невеликий набряк може суттєво звузити дихальні шляхи. По-друге, дітям важче відкашлювати мокротиння через слабкість дихальних м’язів та недосконалість кашльового рефлексу, особливо це стосується немовлят. По-третє, імунна система дитини ще не до кінця сформована, що робить її більш вразливою до інфекцій.

Види бронхіту у дітей

Гострий простий бронхіт

Це найпоширеніша форма бронхіту, яка виникає раптово на тлі вірусної інфекції. Причиною в 90% випадків стають віруси: риновіруси, аденовіруси, вірус грипу, парагрипу, респіраторно-синцитіальний вірус. Захворювання починається з типових симптомів застуди — нежитю, чхання, легкого підвищення температури, а через 2-3 дні з’являється кашель.

Спочатку кашель сухий, нав’язливий, може турбувати особливо вночі, порушуючи сон дитини. Через декілька днів він стає вологим, з відходженням мокротиння. У дітей старшого віку мокротиння може мати білуватий або жовтуватий колір, що не завжди свідчить про бактеріальну інфекцію — це може бути нормальна імунна реакція організму. Тривалість гострого простого бронхіту зазвичай становить 7-14 днів, хоча кашель може зберігатися до 3-4 тижнів.

Гострий обструктивний бронхіт

Це більш важка форма захворювання, при якій до запалення додається обструкція (звуження) бронхів через набряк слизової оболонки, спазм гладкої мускулатури бронхів та скупчення густого мокротиння. Обструктивний бронхіт частіше розвивається у дітей раннього віку (від 6 місяців до 3-4 років) через особливості будови їхніх дихальних шляхів.

Головна ознака обструктивного бронхіту — утруднене дихання, особливо видих. Батьки можуть помітити, що дитина дихає часто та поверхнево, під час видиху чути свистячі хрипи (можна почути навіть без фонендоскопа, просто підійшовши до дитини), при диханні видно втягування міжреберних проміжків та яремної ямки. Дитина може бути неспокійною, відмовлятися від їжі, у важких випадках з’являється синюшність губ та нігтьових пластин — ознака кисневого голодування.

Обструктивний бронхіт вимагає обов’язкового медичного нагляду, оскільки може швидко прогресувати до дихальної недостатності. Особливо небезпечний він для дітей першого року життя.

Бронхіоліт

Це особлива форма захворювання, при якій запалення вражає найдрібніші відділи бронхіального дерева — бронхіоли. Бронхіоліт майже виключно зустрічається у немовлят та дітей до 2 років. Найчастіше його викликає респіраторно-синцитіальний вірус (РСВ), рідше — інші віруси.

Бронхіоліт починається як звичайна застуда, але через 2-3 дні стан дитини погіршується: з’являється часте дихання (більше 60 дихань на хвилину у немовлят), важкий видих зі свистом, дитина не може нормально їсти через задишку, стає млявою. Це захворювання потенційно небезпечне для життя і потребує госпіталізації у 2-3% випадків, особливо у передчасно народжених дітей, малюків з вродженими вадами серця або легень.

Рецидивуючий бронхіт

Про рецидивуючий бронхіт говорять, коли епізоди гострого бронхіту повторюються 3 і більше разів на рік. Це не окреме захворювання, а скоріше сигнал про те, що у дитини є певні фактори, що сприяють частим респіраторним інфекціям: можливо, знижений імунітет, алергічна схильність, пасивне куріння, відвідування дитячих закладів, хронічні вогнища інфекції (аденоїди, хронічний тонзиліт).

Хронічний бронхіт

У дітей справжній хронічний бронхіт зустрічається рідко, на відміну від дорослих, які курять. Про хронічний бронхіт говорять, коли кашель з мокротинням спостерігається не менше 3 місяців на рік протягом 2 років поспіль. У дитячому віці це може бути ознакою більш серйозних проблем: муковісцидозу, первинної циліарної дискінезії, імунодефіцитних станів, тому такі випадки вимагають поглибленого обстеження.

Причини бронхіту у дітей

Інфекційні агенти

Віруси є головною причиною бронхіту у дітей. Найчастіші винуватці:

Респіраторно-синцитіальний вірус (особливо у немовлят)
Віруси грипу A та B
Парагрип
Аденовіруси
Риновіруси
Коронавіруси
Метапневмовірус

Бактерії рідше викликають первинний бронхіт, але можуть приєднуватися як вторинна інфекція на 5-7 день захворювання. Найчастіше це пневмокок, гемофільна паличка, моракселла. У дітей шкільного віку причиною атипового бронхіту можуть бути мікоплазма та хламідія пневмонії.

Неінфекційні фактори

Алергени: пилок рослин, домашній пил, шерсть тварин, цвіль, харчові алергени можуть викликати алергічний бронхіт або провокувати обструктивний компонент.

Подразники: тютюновий дим (пасивне куріння), забруднене повітря, різкі запахи хімічних речовин, холодне повітря можуть ушкоджувати слизову оболонку бронхів та сприяти розвитку запалення.

Аспірація: потрапляння сторонніх тіл, їжі або рідини в дихальні шляхи може викликати механічне та хімічне подразнення бронхів.

Симптоми бронхіту: на що звернути увагу

Загальні симптоми

Кашель — головний симптом бронхіту. Його характер змінюється впродовж захворювання:

Перші 2-3 дні: сухий, дратівливий, нападоподібний, може викликати біль у грудях
З 3-4 дня: стає вологим, з’являється мокротиння
Наприкінці захворювання: продуктивний кашель, що приносить полегшення

Температура: може бути нормальною або підвищуватися до 37,5-38,5°C. Висока температура (понад 39°C) більше характерна для грипу або приєднання бактеріальної інфекції.

Загальне самопочуття: дитина може бути млявою, втомлюватися швидше звичайного, погано спати через нічний кашель, мати знижений апетит.

Тривожні симптоми, що вимагають негайного звернення до лікаря

Дихальна недостатність:

Частота дихання значно перевищує вікову норму (у немовлят до 2 місяців — більше 60/хв, 2-12 місяців — більше 50/хв, 1-5 років — більше 40/хв)
Видимі зусилля при диханні: втягування міжреберних проміжків, надключичних ямок, роздування крил носа
Свистяче дихання, чутне на відстані
Дитина не може говорити цілими реченнями через задишку

Ціаноз (синюшність): посиніння губ, язика, шкіри навколо рота, нігтьових пластин свідчить про недостатнє насичення крові киснем.

Висока або тривала лихоманка: температура понад 39°C або температура, що тримається більше 5 днів, може вказувати на ускладнення або бактеріальну інфекцію.

Інтоксикація: виражена слабкість, відмова від їжі та пиття, сонливість або, навпаки, виражене збудження можуть бути ознаками важкого перебігу.

Біль у грудях: постійний або посилюється при диханні та кашлі може вказувати на ускладнення (пневмонію, плеврит).

Вік: немовлята до 3 місяців з будь-якими респіраторними симптомами потребують обов’язкого огляду лікаря.

Діагностика бронхіту

Клінічний огляд

Досвідчений педіатр може встановити діагноз бронхіту на основі скарг, анамнезу (історії розвитку захворювання) та фізикального обстеження. Під час огляду лікар:

Оцінює загальний стан: температуру, колір шкіри, поведінку дитини, ступінь інтоксикації.

Рахує частоту дихання та пульс: порівнює з віковими нормами.

Проводить аускультацію (вислуховування легень): при бронхіті вислуховуються жорстке дихання, сухі або вологі хрипи по всій поверхні легень. При обструктивному бронхіті — подовжений видих та свистячі хрипи. Локальні зміни (в одній ділянці) більше характерні для пневмонії.

Оцінює носове дихання: у дітей раннього віку важливо виключити закладеність носа як причину утрудненого дихання.

Додаткові обстеження

Загальний аналіз крові: призначається при підозрі на бактеріальну інфекцію або важкому перебігу. При вірусному бронхіті можуть бути нормальні показники або помірний лейкоцитоз з переважанням лімфоцитів. Підвищення лейкоцитів з переважанням нейтрофілів та прискорення ШОЕ вказує на бактеріальну інфекцію.

Рентгенографія грудної клітки: призначається не при всіх бронхітах, а тільки при:

Підозрі на пневмонію (висока лихоманка більше 3 днів, локальні зміни при аускультації)
Важкому перебігу обструктивного бронхіту
Відсутності ефекту від лікування протягом 5-7 днів
Рецидивуючих бронхітах для виключення вроджених аномалій

При бронхіті на рентгенограмі посилюється легеневий малюнок, можуть бути ознаки “брудних” легень, але немає вогнищевих тіней, характерних для пневмонії.

Пульсоксиметрія: безболісне вимірювання насичення крові киснем за допомогою датчика на пальці. Норма — 95-100%. Зниження нижче 92% вимагає кисневої терапії.

Дослідження мокротиння: рідко проводиться у дітей через складність збору матеріалу. Може призначатися при підозрі на туберкульоз або затяжному перебігу.

Спірографія (дослідження функції зовнішнього дихання): можлива у дітей старше 5-6 років при рецидивуючих обструктивних бронхітах для виключення бронхіальної астми.

Лікування бронхіту у дітей

Загальні рекомендації

Режим: при нормальній температурі і задовільному стані не потрібен суворий постільний режим — дитина може грати в спокійні ігри, ходити по кімнаті. Однак слід уникати активних фізичних навантажень. Прогулянки на свіжому повітрі дозволені при температурі не вище 37,5°C і гарному самопочутті дитини, якщо на вулиці не занадто холодно і волого.

Мікроклімат у кімнаті:

Температура повітря: 18-20°C (не перегрівати!)
Вологість: 50-70% (використовувати зволожувачі, розвішувати вологі рушники, часто провітрювати)
Свіже повітря: регулярне провітрювання, але без протягів
Чистота: вологе прибирання без використання хімічних засобів з різкими запахами

Питний режим: один з найважливіших компонентів лікування! Рідина розріджує мокротиння і полегшує його відкашлювання, компенсує втрати при лихоманці, підтримує функцію нирок. Дитині слід пропонувати:

Теплу (не гарячу!) воду
Компоти з сухофруктів
Некислі морси
Трав’яні чаї (ромашка, липа, чебрець)
Молоко з мінеральною водою або содою (при відсутності алергії)

Об’єм рідини: орієнтуйтеся на 1,5-2 рази більше, ніж звичайна добова потреба для віку дитини.

Харчування: дієта повинна бути легкою, не перевантажувати травну систему. Їжа має бути теплою, механічно та хімічно щадною (не подразнювати слизові). Якщо дитина не хоче їсти — не змушувати, достатньо давати рідку їжу невеликими порціями. Виключити алергенні продукти, шоколад, цитрусові, надто солодке.

Медикаментозне лікування

Протикашльові засоби: призначаються ТІЛЬКИ лікарем і ТІЛЬКИ при нападоподібному сухому кашлі, що виснажує дитину та порушує сон. Застосовуються короткочасно (1-3 дні) до переходу кашлю у вологий. У дітей до 2 років практично не використовуються.

Муколітики та відхаркувальні засоби: найбільш поширена група препаратів при бронхіті.

ВАЖЛИВО: не поєднувати протикашльові та відхаркувальні засоби — це може призвести до “затоплення легень” мокротинням! Не застосовувати муколітики перед сном.

Бронхолітики (розширюють бронхи): призначаються ТІЛЬКИ при обструктивному бронхіті.

Важливо: бронхолітики можуть викликати тахікардію, тремор, збудження, тому застосовуються строго за призначенням лікаря.

Антибіотики: призначаються НЕ при всіх бронхітах, а тільки при:

Підтвердженій або високій ймовірності бактеріальної інфекції
Важкому стані дитини
Лихоманці понад 38°C більше 3 днів
Вираженій інтоксикації
Змінах у аналізах крові, характерних для бактеріальної інфекції
Віці до 3 місяців

Препарати вибору: амоксицилін, амоксицилін/клавуланат, цефалоспорини 2-3 покоління, макроліди (при підозрі на атиповий збудник).

ВАЖЛИВО: антибіотики неефективні при вірусному бронхіті і можуть завдати шкоди (дисбактеріоз, алергізація, формування стійкості бактерій)!

Протизапальні та імуномодулюючі засоби: ефективність більшості цих препаратів не доведена в якісних дослідженнях, тому їх рутинне використання не рекомендується сучасними протоколами.

Жарознижувальні: при температурі понад 38,5-39°C (у немовлят — понад 38°C) або при поганій переносимості лихоманки.

Аспірін у дітей до 15 років ПРОТИПОКАЗАНИЙ через ризик синдрому Рея!

Інгаляційна терапія

Небулайзерна терапія — один з найефективніших методів доставки лікарських засобів безпосередньо в бронхи. Через небулайзер можна вводити:

Бронхолітики (при обструкції)
Муколітики
Протизапальні засоби
Фізіологічний розчин або мінеральну воду для зволоження слизової

Техніка проведення інгаляції:

Дитина повинна сидіти
Інгаляція проводиться за годину до або через годину після їжі
Дихання спокійне, рівне
Тривалість 5-10 хвилин
Після інгаляції не виходити на холод протягом години

ЗАБОРОНЕНО інгалювати:

Олійні розчини (можуть викликати олійну пневмонію)
Відвари трав (можуть засмітити апарат і викликати алергію)
Системні антибіотики (неефективно)

Парові інгаляції над каструлею або чайником у дітей НЕ РЕКОМЕНДУЮТЬСЯ через високий ризик опіків!

Фізіотерапія та дренажний масаж

Дренажний (постуральний) масаж: допомагає виведенню мокротиння з бронхів. Проводиться при вологому кашлі з в’язким мокротинням.

Техніка виконання:

Дитина лежить на животі, таз трохи вище голови (можна підкласти подушку)
Легкими постукуючими рухами пальців масажувати спину від поперека до плечей протягом 3-5 хвилин
Попросити дитину відкашлятися
Повторити 2-3 рази
Проводити 2 рази на день, не відразу після їжі

Дихальна гімнастика: допомагає покращити вентиляцію легень, відновити нормальну глибину дихання. Підходить для дітей старше 3-4 років.

Прості вправи:

Надування повітряних кульок
Видування повітря через трубочку у воду
Вправа “свічка” — задувати уявну свічку
Глибокі вдихи і повільні видихи

Фізіотерапевтичні процедури у поліклініці або стаціонарі:

УВЧ на грудну клітку
Електрофорез з лікарськими засобами
Магнітотерапія
УФО

Призначаються лікарем, зазвичай на стадії одужання або при затяжному перебігу.

Народні методи: що працює, а що ні

Можна і корисно:

Теплі компоти, морси, молоко з медом (якщо немає алергії, дітям старше 1 року)
Трав’яні чаї (ромашка, чебрець, мати-й-мачуха, липа)
Теплі (не гарячі!) ванни для ніг при нормальній температурі
Мед з редькою або молоко з інжиром як додатковий засіб для пом’якшення кашлю

Неефективно, але не шкідливо:

Гірчичники (ефект в основному відволікаючий)
Компреси на грудну клітку з підігрітої олії або картопляного пюре

Може бути шкідливо:

Розтирання спиртом, оцтом (можливе токсичне всмоктування через шкіру)
Розтирання барсучим або ведмежим жиром (ефективність не доведена, можлива алергія)
Примусове вдихання різких запахів (цибуля, часник) — може викликати бронхоспазм

КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЕНО:

Ставити банки (можуть травмувати шкіру, неефективні)
Парити дитину в дуже гарячій воді
Давати відвари незнайомих трав (ризик отруєння та алергії)
Відкладати звернення до лікаря, покладаючись виключно на народні методи

Ускладнення бронхіту

При правильному лікуванні ускладнення виникають рідко, але важливо про них знати:

Пневмонія (запалення легень) — може розвинутися при поширенні інфекції з бронхів на легеневу тканину. Ознаки: погіршення стану після короткочасного покращення, висока лихоманка, важке дихання, ціаноз.

Бронхопневмонія — проміжний варіант між бронхітом і пневмонією, коли запалення охоплює дрібні бронхи та прилеглі ділянки легень.

Гостра дихальна недостатність — небезпечне для життя ускладнення важкого обструктивного бронхіту або бронхіоліту, коли організм не отримує достатньо кисню.

Ателектаз (спадіння ділянки легені) — може виникнути при закупорці бронха густим мокротинням або сторонніх тілом.

Перехід у хронічну форму — рідко у дітей, але можливо при наявності інших захворювань легень або імунодефіцитів.

Формування бронхіальної астми — рецидивуючі обструктивні бронхіти, особливо на алергічному тлі, можуть бути першою стадією астми.

Профілактика бронхіту

Загальні заходи зміцнення імунітету:

Повноцінне харчування з достатньою кількістю білка, вітамінів, мікроелементів
Регулярне перебування на свіжому повітрі, активні ігри
Дозоване загартування (не різко, а поступово!)
Нормалізація режиму дня, достатній сон
Санація хронічних вогнищ інфекції (лікування аденоїдів, карієсу)

Специфічна профілактика:

Вакцинація від грипу (щорічно з 6 місяців)
Вакцинація від пневмококової інфекції (входить у календар щеплень)
Для групи ризику — вакцинація від гемофільної інфекції типу b

Запобігання зараженню:

Обмеження контактів з хворими
Миття рук після прогулянок, перед їжею
Провітрювання та зволоження повітря в приміщеннях
Уникати перебування в задимлених, запилених місцях

Що НЕ є профілактикою:

Багатошарове одягання дитини “щоб не застудилась” (перегрів шкідливіший за переохолодження!)
Закриті вікна та відсутність провітрювання
Безконтрольне вживання імуномодуляторів і вітамінів
Ізоляція від інших дітей (в розумних межах контакти корисні для тренування імунітету)

Коли дитина може повернутися до дитячого садка чи школи

Це питання турбує багатьох батьків. Загальне правило: дитина може повернутися до колективу, коли:

Температура тіла нормалізувалася і тримається нормальною щонайменше 24 години без жарознижувальних
Загальний стан задовільний, дитина активна, має апетит
Кашель зменшився і не заважає звичайній активності
Дитина не потребує частих прийомів ліків протягом дня

Зазвичай це відбувається через 7-10 днів від початку захворювання. Однак залишковий кашель може зберігатися ще 2-3 тижні — це не є протипоказанням до відвідування дитячого закладу, якщо інші симптоми відсутні.

У будь-якому випадку, рішення про допуск дитини до колективу приймає педіатр, видаючи відповідну довідку.

Висновок

Бронхіт у дітей — поширене, але в більшості випадків не небезпечне захворювання, яке при правильному підході добре піддається лікуванню. Ключові моменти, які слід запам’ятати батькам:

Більшість бронхітів мають вірусну природу і не потребують антибіотиків
Основа лікування — створення сприятливих умов (вологість, свіже повітря), достатнє пиття та симптоматична терапія
Обов’язково звертайтеся до лікаря при ознаках обструкції, високій лихоманці, погіршенні стану, у немовлят
Кашель — захисна реакція організму, не треба його боятися, але треба допомагати дитині відкашлювати мокротиння
Профілактика краща за лікування: здоровий спосіб життя, вакцинація, розумне загартування