Серце кожної людини працює безупинно, ритмічно скорочуючись приблизно 60–90 разів на хвилину. Але іноді його робота стає надто швидкою — частота пульсу перевищує 100 ударів. Такий стан називається тахікардією. Не завжди це небезпечно: серце може прискорюватися під час фізичного навантаження, хвилювання чи підвищення температури. Проте в окремих випадках тахікардія сигналізує про серйозні порушення, які потребують медичного втручання.
Що таке тахікардія і які бувають її види
Тахікардія — це не окрема хвороба, а симптом, який може супроводжувати різні стани. Залежно від місця виникнення імпульсів розрізняють кілька типів:
-
Синусова тахікардія — найпоширеніша форма, коли імпульси йдуть із природного водія ритму (синусового вузла). Часто виникає при стресі, фізичному навантаженні або гарячці.
-
Надшлуночкова (пароксизмальна) — серце починає раптово битися дуже швидко (до 180–200 ударів). Напад може тривати від кількох секунд до годин.
-
Шлуночкова тахікардія — більш небезпечний варіант, що з’являється при ураженнях серцевого м’яза (наприклад, після інфаркту). Вона може переходити у фібриляцію шлуночків і призвести до зупинки серця.
Коли прискорене серцебиття є нормою
Прискорений пульс — природна реакція організму у таких ситуаціях:
-
після фізичних вправ або швидкої ходьби;
-
під час хвилювання, страху чи радості (викид адреналіну);
-
у спеку або при підвищеній температурі тіла;
-
під час вагітності або після вживання кави, енергетиків.
У таких випадках частота серцебиття зростає тимчасово й швидко нормалізується після відпочинку. Це фізіологічна тахікардія, яка не несе загрози.
Коли тахікардія небезпечна
Патологічна тахікардія з’являється без очевидної причини і часто супроводжується іншими симптомами. Вона може свідчити про:
-
ішемічну хворобу серця;
-
серцеву недостатність або вади клапанів;
-
гіпертонію чи анемію;
-
гормональні порушення (гіпертиреоз);
-
зневоднення або втрату крові;
-
прийом деяких ліків чи зловживання алкоголем, нікотином.
Особливо небезпечна тахікардія, якщо її супроводжують:
-
біль або тиск у грудях;
-
задишка, запаморочення, слабкість;
-
втрата свідомості або переднепритомний стан.
У таких випадках необхідно негайно звернутися до лікаря або викликати швидку допомогу.
Як діагностують тахікардію
Для визначення типу і причини тахікардії лікар-кардіолог проводить обстеження:
-
Електрокардіограму (ЕКГ) — основний метод, який фіксує ритм і тип порушення;
-
Холтерівське моніторування — добовий запис ЕКГ, що допомагає виявити епізодичні напади;
-
Ехокардіографію (УЗД серця) — показує структуру міокарда і клапанів;
-
Лабораторні аналізи для оцінки рівня гормонів щитоподібної залози, електролітів, гемоглобіну.
На основі результатів визначається, чи є тахікардія наслідком перевтоми, стресу або ознакою серцевої патології.
Як лікувати і запобігати тахікардії
Тактика лікування залежить від її виду та причини.
-
При фізіологічній тахікардії достатньо нормалізувати режим сну, обмежити кофеїн і алкоголь, більше відпочивати.
-
Якщо прискорене серцебиття спричинене стресом, лікар може порадити седативні препарати рослинного походження.
-
При патологічних формах застосовуються антиаритмічні засоби, бета-блокатори, іноді — хірургічні методи (катетерна абляція).
Для профілактики важливо:
-
регулярно перевіряти артеріальний тиск і пульс;
-
контролювати рівень магнію та калію в організмі;
-
уникати надмірного стресу;
-
дотримуватись здорового харчування і помірної фізичної активності.
Підсумок
Тахікардія не завжди є ознакою хвороби, але її не можна ігнорувати. Якщо серце часто «стрибає» без видимих причин або з’являються супутні симптоми, необхідна консультація кардіолога. Рання діагностика дозволяє попередити ускладнення — від серцевої недостатності до раптової зупинки серця.
Слухайте своє серце: воно часто попереджає про небезпеку ще до того, як виникне біль.