Біль у шиї — звична скарга сучасної людини. Довге сидіння за комп’ютером, стреси, недостатня фізична активність призводять до остеохондрозу, протрузій і м’язових спазмів у шийному відділі хребта. Проте багато хто навіть не здогадується, що шийні проблеми можуть відображатися не лише на рухливості чи головному болю, але й на роботі слуху. Дзвін у вухах, шум, відчуття закладеності або навіть зниження слуху часто пов’язані саме з патологією хребта.
У цій статті розглянемо, чому так відбувається, як розпізнати тривожні симптоми та що робити, аби зберегти здоров’я і слух.
Анатомічний зв’язок шиї та слуху
Шийний відділ хребта — це складна структура, через яку проходять не лише нервові корінці, а й великі судини, що живлять мозок і внутрішнє вухо.
-
Хребтові артерії постачають кров до стовбура мозку та слухового аналізатора.
-
Нервові волокна у шийному відділі впливають на іннервацію багатьох структур, включно з органами слуху.
-
М’язи шиї тісно пов’язані з м’язами потилиці та скроневої ділянки, де розташоване внутрішнє вухо.
Будь-яке порушення у цій системі може позначитися на слуховій функції.
Як шийні патології викликають проблеми зі слухом
-
Порушення кровопостачання
При остеохондрозі чи протрузії міжхребцевих дисків відбувається здавлення хребтових артерій. Це призводить до недостатнього кровопостачання внутрішнього вуха та слухового нерва. Результат — шум, дзвін у вухах, відчуття закладеності або зниження слуху. -
Подразнення нервових корінців
При дегенеративних процесах у хребті корінці можуть здавлюватися. Це викликає не лише біль у шиї чи плечі, але й відбиті симптоми — зокрема, дискомфорт у вухах, дзвін або навіть короткочасне зниження слуху. -
М’язово-тонічний синдром
Спазм м’язів шиї змінює положення структур, які проходять у цій ділянці. Це може погіршувати венозний відтік і підвищувати тиск у внутрішньому вусі. У результаті пацієнт відчуває сторонні шуми або тимчасове погіршення слуху. -
Вплив на вестибулярний апарат
Слух і рівновага тісно пов’язані. При порушенні кровообігу у вестибулярних структурах виникають не лише слухові проблеми, але й запаморочення, хиткість ходи, нестійкість при зміні положення тіла.
Симптоми, які поєднують шийну патологію та слух
-
Шум або дзвін у вухах.
-
Періодична закладеність без отиту чи застуди.
-
Погіршення слуху, особливо після довгого сидіння або роботи за комп’ютером.
-
Поєднання зі скаргами на біль у шиї, потиличні головні болі, запаморочення.
-
Погіршення симптомів при повороті голови.
Якщо Ви спостерігаєте у себе одночасно декілька з цих ознак, варто задуматися про стан шийного відділу хребта.
Як обстежитися
Щоб визначити причину слухових порушень, потрібно пройти комплексну діагностику:
-
Консультація невролога — оцінка стану шийного відділу та нервової системи.
-
Консультація отоларинголога — виключення хвороб вуха.
-
МРТ або рентген шиї — виявлення остеохондрозу, протрузій, гриж.
-
Доплерографія судин шиї — перевірка кровотоку у хребтових артеріях.
-
Аудіограма — визначення рівня слуху.
Лікування та профілактика
При виявленні шийної патології лікування має бути комплексним. Зазвичай застосовують:
-
Медикаментозну терапію — препарати для покращення кровообігу, зняття запалення, зменшення спазму.
-
Фізіотерапію — магнітотерапія, лазеротерапія, електротерапія. Вони покращують мікроциркуляцію і знімають біль.
-
Масаж та мануальні методики — після гострої фази, для зняття спазму і покращення рухливості.
-
ЛФК — спеціальні вправи для зміцнення м’язів шиї, які допомагають уникнути повторних проблем.
-
Корекцію способу життя — правильне робоче місце, регулярні перерви під час роботи, контроль ваги, уникнення переохолодження.
Висновок
Проблеми зі слухом можуть мати не лише отоларингологічні причини, а й бути наслідком патології шийного відділу хребта. Порушення кровопостачання, спазм м’язів і здавлення нервів у шиї здатні викликати шум у вухах, закладеність і навіть зниження слуху.
Важливо пам’ятати: самолікування тут небезпечне. При появі подібних симптомів слід звернутися до невролога й отоларинголога, пройти діагностику та отримати комплексне лікування. Лише тоді можна не лише позбутися неприємних проявів, а й запобігти їхньому повторенню.
