Біль у спині є однією з найпоширеніших скарг у сучасної людини. За статистикою, з ним стикається понад 80% населення хоча б раз у житті. Проте не завжди біль у спині означає проблеми з хребтом. Лікарі виділяють різні типи болю залежно від його походження. Найчастіше в медичній практиці зустрічається вертеброгенний біль — тобто біль, який безпосередньо пов’язаний зі структурними чи функціональними порушеннями хребта.
Що таке вертеброгенний біль
Термін «вертеброгенний» походить від латинського vertebra — хребець. Це біль, джерелом якого є:
-
кісткові структури хребців;
-
міжхребцеві диски;
-
суглоби хребта;
-
зв’язковий апарат;
-
навколишні м’язи;
-
нервові корінці, що виходять із хребтового каналу.
На відміну від багатьох інших типів болю, вертеброгенний біль майже завжди пов’язаний із рухом: він посилюється при фізичному навантаженні, нахилах, тривалому сидінні чи стоянні.
Причини вертеброгенного болю
-
Остеохондроз — дегенеративне захворювання дисків, що робить їх менш еластичними.
-
Міжхребцеві протрузії та грижі — випинання частини диска з подальшим здавленням нервових корінців.
-
Спондилоартроз — ураження суглобів хребта, що призводить до болю й обмеження рухливості.
-
Сколіоз, кіфоз — викривлення хребта, які створюють надмірне навантаження на окремі ділянки.
-
Травми — переломи хребців, розтягнення зв’язок, забої.
-
М’язово-тонічні синдроми — вторинні м’язові спазми, що виникають у відповідь на проблеми хребта.
-
Вікові зміни — зниження висоти дисків, кальцифікація зв’язок, остеофіти.
Симптоми вертеброгенного болю
-
локальний біль у попереку, шиї чи грудному відділі;
-
«простріли» при русі, різкій зміні положення тіла;
-
посилення болю після фізичного навантаження чи довгого сидіння;
-
обмеження рухів (неможливо розігнутися, нахилитися);
-
іррадіація болю в руку чи ногу (так званий радикуліт);
-
оніміння, поколювання або відчуття слабкості у кінцівках.
Чим відрізняється вертеброгенний біль від інших
-
Від м’язового болю
-
М’язовий біль зазвичай виникає після перенапруження, фізичних тренувань або роботи в незручній позі. Він минає після відпочинку чи легкого масажу.
-
Вертеброгенний біль має більш стійкий характер, пов’язаний із рухами хребта і часто супроводжується неврологічними симптомами.
-
-
Від невралгії
-
Невралгія — це біль по ходу нерва, який може бути спричинений переохолодженням чи запаленням.
-
Вертеброгенний біль виникає через ураження саме структур хребта, які здавлюють нервові корінці.
-
-
Від вісцерального болю
-
Вісцеральний біль походить від внутрішніх органів (серце, шлунок, нирки). Він тупий, розлитий, часто супроводжується іншими симптомами (нудота, задишка).
-
Вертеброгенний біль чітко залежить від рухів і положення тіла, може супроводжуватися «прострілами».
-
Як діагностують вертеброгенний біль
-
Огляд лікаря: невролог чи вертебролог оцінює рухливість, визначає наявність м’язових спазмів та неврологічних симптомів.
-
Рентген: дозволяє виявити викривлення, остеофіти, зниження висоти дисків.
-
МРТ або КТ: найінформативніші методи, які показують грижі, протрузії, ураження нервових структур.
-
Електроміографія: допомагає оцінити провідність нервів у разі підозри на радикулопатію.
Лікування вертеброгенного болю
-
Медикаментозна терапія
-
протизапальні препарати;
-
міорелаксанти для зняття спазму;
-
вітаміни групи B для підтримки нервової системи.
-
-
Фізіотерапія
-
ударно-хвильова терапія;
-
магнітотерапія;
-
лазеротерапія;
-
електротерапія.
-
-
Масаж і мануальна терапія
Зменшують спазм м’язів і покращують рухливість. -
ЛФК і кінезітерапія
Регулярні вправи допомагають відновити баланс м’язів, зняти навантаження з хребта і попередити нові загострення. -
Хірургічне лікування
Використовується рідко — у випадках значної грижі диска, яка здавлює спинний мозок чи викликає серйозні неврологічні порушення.
Профілактика
-
контроль маси тіла;
-
регулярні фізичні вправи для зміцнення м’язів спини і преса;
-
правильна організація робочого місця;
-
ортопедичний матрац і подушка;
-
уникання переохолоджень і різких рухів;
-
своєчасне лікування захворювань хребта.
Висновок
Вертеброгенний біль — це біль, який має безпосереднє походження від структур хребта: дисків, зв’язок, суглобів або нервових корінців. На відміну від м’язового, невралгічного чи вісцерального болю, він тісно пов’язаний із рухами та положенням тіла, часто супроводжується неврологічними проявами і потребує комплексної діагностики. Правильне лікування і профілактика дозволяють уникнути хронізації та суттєво покращити якість життя.